Галотерапія застосовується для профілактики і лікування гострих і хронічних захворювань органів дихання:
бронхіальної астми, хронічних бронхітів, патології верхніх дихальних шляхів, респіраторних алергозів у дітей і дорослих, а також з метою попередження розвитку захворювань органів дихання в тих, хто працює в умовах загазованості.

Обґрунтована можливість застосування галотерапії з високим лікувальним ефектом в області оториноларингології: лікування вазомоторного алергійного риніту, хронічного фарингіту, тонзиліту, гаймориту, а також реабілітації хворих у післяопераційному періоді.

Наш галокомплекс істотно відрізняється від попередніх поколінь: приємністю самої процедури, низьким рівнем шуму, високим ступенем електробезпечності і простотою обслуговування, індивідуально підібраним режимом навантаження.

Галотерапія добре поєднюється з різними фізіотерапевтичними процедурами: інгаляціями, гальвано-гряззю, электрофорезом, індуктотерапією, масажем і т.д. Так само в комплекс лікування рекомендується включати заняття з ЛФК та дихальною гімнастикою. Такий підхід до лікування пацієнтів приносить добрі результати.

Переваги методу:

• Висока ефективність, особливо в дітей: позитивний ефект досягається в 80-90% випадків, період ремісії збільшується в 2-3 рази, активізуються захисні сили організму.
• Зниження дози довгостроково приймаємих медикаментів.
• Фізіологічність дії.
• Низький відсоток ускладнень.
• Відносно низька вартість курсу лікування.

У галокомплексі реалізовано чотири важливих для успішного застосування галотерапії принципи:

• Лікар може призначити пацієнтові необхідну концентрацію сольового аерозолю.
• Задана концентрація підтримується автоматично протягом усього сеансу.
• Висока продуктивність за показником масової концентрації аерозолю.
• Частка фракції аерозолю (0,5-5 мкм) перевищує 95 %.


Використання галокомплексу відрізняється від попередніх поколінь низькім рівнем шуму, високою ступеню електробезпеки і простотою обслуговування.
Галокомплекс забезпечує створення гіпобактеріального повітряного середовища.

Рекомендації

Курс галотерапії призначається, згідно показників, лікарем терапевтом (педіатром), або пульмонологом, алергологом, ЛОРом, фізіотерапевтом.

Отримати направлення на курс галотерапії можна в поліклініці за місцем проживання (Луцька міська поліклініка для дорослих № 1; 2; 3; міська дитяча поліклініка; Волинська обласна клінічна лікарня; Волинська обласна дитяча клінічна лікарня; міська клінічна лікарня). Курс галотерапії становить 10-20 днів, залежно від перебігу захворювання та ступені реагування організму на дану методику лікування.

Цей метод впливу на організм можна комбінувати з іншими лікувальними заходами (медикаментозне лікування, специфічна гіпосенсибілізація, фізіопроцедури).

Рекомендується адаптаційний режим навантаження — поступове збільшення режиму перебування в галокамері: 1-2 день — 30хв., 2-3 день – 45 хв, з 3-4дня - повний режим (1 година). Ця методика, за рахунок поступового збільшення тривалості процедур дає можливість м”якої адаптації, що значно знижує кількість неблагоприємних реакцій. Але необхідно знати, що погіршення самопочуття (утруднення відділення мокроти, посилення нападів кашлю, появлення та посилення утрудненого дихання, нападів задухи) 5-7 день курсу в 70-80% пацієнтів з хронічною патологією, є природне та очікуване явище, яке грає позитивну роль в процесі руйнування сталого патологічного стану. Ці прояви пов’язані з тимчасовим погіршенням бронхіального дренажу, в зв’язку із закупоркою просвіту крупних бронхів “пробками” та згустками слизу, який відділяється з бронхів меншого калібру. В деяких хворих спостерігається незначна активізація запального процесу — катар верхніх та нижніх дихальних шляхів, підвищення вечірньої температури до 380 С, підвищенн я ступені активності біохімічних показників, зміни лейкоцитарної формули крові. Ці реакції свідчать про місцеву реакцію дихальних шляхів, про зміни загальної реактивності організму у відповідь на дію даного лікувального фактора. В період загострення захворювання може спостерігатися погіршення бронхіальної провідності (згідно показників функціонального дослідження).

Клінічні загострення захворювання зберігаються на протязі 5-7 днів, після чого поступово починається позитивна динаміка: лабораторні та функціональні показники нормалізуються повільніше.

Існує 4 основних типи реагування на галотерапію:

1 варіант — спостерігається у більшості хворих. На 2-3 день галотерапії відмічається поява та збільшення кількості слизистої, слизисто-гнійної мокроти, зменшення інтенсивності або зникнення експіраторного диспное, покращення загального стану, сну. Погіршення спостерігається на 5-7 день курсу. Потрібно зазначити, що погіршення бронхіальної провідності наряду з бронхоспастичною реакцією може вимагати додаткової терапії бронхолітиками, муколімиками. За винятком необхідно тимчасово припинити гало терапію до купування загострення. При цьому варіанті покращення та стабілізація стану настає наприкінці курсу гало терапії.
2 варіант — протягом курсу лікування загострення виникають хвилеподібно, невеликої інтенсивності, короткочасні.
3 варіант — загострення виникає на 11-15 сеанс і купується до кінця курсу гало терапії. Повна стабілізація стану відбувається через 1-2 тижні після закінчення курсу. Цей варіант спостерігається здебільше в осіб із значним стажем захворювання.
4 варіант — клінічна картина майже не змінюється, невелике загострення може зафіксувати лабораторні та функціональні тести. Даний варіант характерний для осіб в генезі захворювання яких переважає неврогенний компонент.

З профілактичною метою курси галотерапії можна рекомендувати 1-2 рази на рік (10-12 сеансів). Це сприяє запобіганню стійкого пригнічення дренажної функції дихальних шляхів, а отже , розвитку захворювань органів дихання.

1. гострі і хронічні захворювання ЛОР-органів:

• гострі і хронічні риніти,
• фарингіти,
• ларингіти,
• трахеїти,
• синусити,
• аденоїдіти,
• полінози

2. хронічні неспецифічні захворювання легень:

• затяжні гострі трахеобронхіти та бронхіти;
• хронічні обструктивні і необструктивні бронхіти;
• пневмонії (період реабілітації);
• бронхіти із синдромом бронхоспазма (з астматичним компонентом);
• бронхіальна астма в стадії нестійкої ремісії і ремісії;
• професійні пилові захворювання бронхо-легеневої системи;

3. алергійні захворювання,
4. вегето-судинна дистонія, неврози, гіпертонічна хвороба І ст.
5. синдром хронічної втоми
6. дерматологічні захворювання
7. посилення имуного статусу після медикаментозного лікування
8. з метою профілактики:

• частих ГРВІ, грипу;
• рецидивів гострого бронхіту і пневмонії;
• хронічних захворювань верхніх дихальних шляхів;
• полинозу;
• кашлю, пов'язаного з палінням і впливом виробничих полютантів.